1 0 755 876 0
"Ліс щастя". Авторка: Соломія Б.
Світ дитинства – особливий. Там є багато місця для мрій і фантазій, і дуже мало – для обовязків чи відповідальності. Там можна малювати осінь у рожевих відтінках і місити тісто з багнюки. Можна зовсім серйозно планувати своє перетворення у русалку. Можна придумувати свою мову, зрозумілу тільки для тебе і твого найкращого друга. Бавитися у космічні пригоди чи шукати справжні скарби. У цьому сучасні діти точнісінько такі самі, якими колись були ми чи наші батьки.

Але якими є мрії сучасних дітей? Що для них щастя? Як вони розуміють любов та чи відчувають її в достатній мірі? Про це та інше я вирішила поговорити з малими непосидами. І завітала в гості у старшу групу звичайного дитячого садочка Львова «Казка». До незвичайних дітей. Бо як запевняє їх вихователь Тетяна Щепяк, усі дітлахи її групи – дуже чемні.

«Усі мої діти чемні, бо з ними ніколи не буває сумно і ти завжди в ритмі руху. І повірте, немає якихось особливих методів, аби досягти цієї дитячої «чемності». Потрібно просто знайти правильний підхід. Щоб заслужити довіру дітей, треба стати їхнім другом, порадником, наставником, навіть людиною, яка заміняє їм батьків, а в деяких випадках - прикинутись такими, як вони. Тоді вони зможуть тобі довіритись в будь-чому. Не потрібно виховувати ні «свободою», ні «строгістю». Це діти і вони змінюються що 5 хв... Нам залишається їх просто любити. А діти, яких люблять і які щасливі, завжди чемні», - ділиться секретами своєї методології молодий педагог Тетяна Щепяк.

Правду кажучи, незвично було брати інтервю у таких недорослих співрозмовників. Та й незвично було перебувати у такому великому колективі зовсім чемних дітей. Але надзвичайно цікаво. Бо у, здавалося б, дитячих відповідях пятирічних хлопчиків і дівчаток заховалася розгадка головної таємниці, яку дуже хочуть дізнатися усі дорослі: як зробити своє чадо щасливим?

Тому далі – без коментарів…

1 0 70345057 2406145242940802 8467277335412867072 n
"Любов". Автор: Тарасик

Про любов і щастя

«Любов - це коли тато любить маму, а мама тата. І якщо хтось хворий, то йому дарують гарний настрій» (Соломія Б.)

«Любов – це коли тато цілує донечку» (Анічка)

«Любов – це то, коли тебе батьки люблять» (Іринка)

«Любов – це доброта, милість, мама, тато, дідо, баба і Андрій» (Соломійка)

«Любов – це ласка, повага, допомога» (Захар)

«Щастя – то день народження» (Тарасик)

«Щастя – це жити файно» (Аня)

«Щастя – це коли всі здорові» (Юстинка)

Якби у тебе було багато грошей…

«Купила б великий будинок» (Аня)

«Потратив би на велику синю машину» (Матей)

«Купила б дитячий мотоцикл. Бо хочу на ньому кататися» (Анічка)

«Хотів би величезну машину, багато всього, сміттєвоз, і ще куплю щось комусь» (Тарасик)

Чим діти відрізняються від дорослих?

«Бо в них інші личка» (Аня)

«Бо дорослі народжують дітей» (Юстинка)

«Дорослі мусять багато працювати, а діти – багато бавитися» (Соломія Б.)

«Дорослі більше знають і вчать дітей, дорослі дітками були вже, а дітки дорослими ні» (Матей) 

«Дорослі вищі за дітей. Діти бавляться, а дорослі роблять роботу» (Захар)

«Діти не можуть їздити на машині, не заробляють гроші» (Анічка)

Про майбутню професію

«Хочу стати стюардесою. Бо я ніколи не літала на літаку» (Іринка)

«Хочу бути дизайнером. Робити все гарно» (Соломія Б.)

«Хочу бути вихователем. Тому що з дітьми цікаво» (Аня)

«Хочу стати продавцем. Бо там гроші дають, я їх віддам мамі і татові» (Юстинка)

«Хочу працювати в магазині. Продавчицею» (Анічка)

«Хочу стати вихователем, тому що навчає менших» (Соломійка)

«Я коли виросту хочу бути поліцейським і лапати бандитів» (Матей)

«Ще не вирішив, але мабуть гонщиком» (Захар)

«Хочу стати поліцейським. Щоб захищати людей» (Арсеній)

 

1 0 5474 7870 65
"Любов". Авторка: Соломія Б.

Про мрії

«Хочу велику сестричку Bаby Born і ваночку для неї і душ» (Іринка)

«Хочу нове плаття і туфлі» (Юстинка)

«Хочу золоте плаття, золоті туфлі і золоту діадему» (Соломія Б.)

«Я би хотіла мати багато холодильників і там купу морозива» (Анічка)

«Хотів би міліон іграшок для всіх діток» (Матей)

Якби ти був чарівником/феєю…

«Всі, хто не має іграшок, зроблю так, щоб мали» (Юстинка)

«Куплю мамі вишите плаття, яке вона хотіла» (Соломія)

«Я би зробив так, щоб дітки ніколи не були нечемними» (Матей)

«Я би зробив так, щоб бути безсмертним і могти телепортуватися» (Захар)

«Я б начарувала собі їжу, а потім хату» (Іринка)

«Хотів би годинник, який би показував всьо, що я захочу» (Тарасик)

«Зараз дітей роблять щасливішими сучасні іграшки їхніх улюблених героїв мультфільмів. Але не тільки іграшки. Діти дуже чекають зустрічі з улюбленими родичами, друзями. І найбільше щастя в очах - коли по них у садочок біжить їх матуся. Вони завжди з усмішкою на обличчі біжать їй назустріч у теплі обійми, - ділиться своїми спостереженнями вихователь Тетяна Щепяк. - Про що мріють сучасні діти? Запитаєш їх, про що ви мрієте, а вони: «Хочу нову Хотвілс, ляльку Лол з нової колекції», або «Ми з батьками на вихідні їдемо у Макдональдс». Хтось хоче маленьку тваринку, а батьки ще вагаються. В кожного своя мрія і в кожного вона різна, батькам залишається, поки мрія маленька і можлива, її якнайшвидше втілити. Бо діти виростуть і мрії їхні теж…»

P.S Діти вміють мріяти. Вірити. Вони як ніхто інший вміють любити. Після цієї захопливої розмови з малими філософами і чарівниками, я не втрималася, аби не запитатив них, за що вони люблять свою виховательку.

І знову без коментарів… Тільки дитяча відвертість і дитяча любов.

«За те, що у неї чарівні руки і вона робить такі прічоски, що не треба в перукарню ходити» (Анічка)

«Бо вона красива» (Арсеній)

«Ні за що - я просто так її люблю. Вона добра і в неї гарні завдання» (Захар)

«Вона добра» (Соломійка)

«За те, що вона така добра» (Іринка)

«Вона ставить багато цікавих запитань для нас, Тетяна Іванівна завжди усміхнена та щаслива» (Юстина)

«За те, що вона добра, смішна, і все нас вчить» (Аня)

«Вона така добра, мила, гарна, ніжна і має добре серце» (Матей)

«Бо вона чарівник» (Тарасик)

 

загрузка...