1 64816745 363951427859458 9167874720018726912 nКожен із нас президент?! Владу у руки кожному?! Депутат – слуга народу?! Гасла, які так припали до душі частині українців. Бо справді, чому б не відчути себе президентом? Чому б не взяти владу, землю, заводи? Чому б кухарці не керувати країною? Знайомо? Поставлені в такій послідовності, лозунги відразу «здають» джерело, з якого черпає натхнення команда нинішнього президента і його партії.

Ці популістичні гасла в «найкращих» традиціях радянщини і сталінської риторики 1950-х років працюють бездоганно і сьогодні, у 2019 році. Пропаганда, яка затьмарює здоровий глузд, яка кожному обіцяє рупор голосу і при цьому позбавляє громадян реального впливу – робить цих громадян заручниками узурпованої системи, яка диктує свої закони.

І можна скільки завгодно говорити про діджиталізацію і державу в смартфоні, можна бути позірно «молодим» і рекламувати себе як «нове обличчя», але мислити старими, ще сталінськими категоріями і мати більшовицьке нутро. Ну або інша сторона цієї медалі: мати людей за дурнів, тиснучи на їхні больові точки («Весна прийде – саджати будемо») і обіцяючи конфіскувати награбоване олігархами – як більшовики обіцяли відібрати землю в поміщиків і заводи у фабрикантів.

Аналогії жахають. От плакат радянського художника Бориса Олександровича Зеленського 1954 року. На ньому два написи: «Депутат – слуга народа!» і «Добьемся дальнейшего подьема и процветания всех колхозов страны!» Він ідентичний з основним гаслом сучасного Зеленського. То що це, як не зелений більшовизм, покликаний промивати мізки, вербувати своїх прихильників, обіцяючи нову справедливу країну, в якій партія веде? До речі, формулювання «депутат – слуга народу» вжив у своєму виступі 1937 року Йосип Сталін.

Під цими сталінськими гаслами слуг народу відбувається поступове повзуче нівелювання нашої національної ідентичності. Наскільки все символічно і не просто так, свідчить імя персонажа серіалу «Слуга народу» Василя Голобородька. Справжній Василь Голобородько – видатний український поет з Луганська, який через війну змушений був переїхати до Києва. Ще в радянські часи він, ніби передчуваючи, написав: «Викрали моє ім’я. І тепер мене звуть той, у кого ім’я викрадено».

Тим часом «слуги» купують любов народу будь-яким способом та методами. Вони експлуатують образ «рубахи-парня», «людини з народу», яка їсть шаурму і не любить костюмів і краваток. Вони підігрують звичці українців не надто любити владу і критикують усі її гілки, окрім президентської.

Вони ігнорують закон, призначаючи на посаду глави Адміністрації (тепер – Офісу) президента Андрія Богдана, який підпадає під Закон про люстрацію. Присвоюють колишньому юристу «Кварталу 95», а нині першому заступникові голови СБУ Іванові Баканову звання лейтенанта, хоч, за офіційними даними, він не служив у Збройних силах України і не перебував на військовому обліку.

Вони пішли проти Конституції щодо розпуску Верховної Ради, щоб сподобатись виборцю, байдуже, що це супроводжувалось наругою над правом.

Тепер ми матимемо новітній негласний «Декрет» зі своєю брехнею, перекручуванням правди та відвертою демагогією. Коли форма замінюватиме суть, коли для вирішення складних проблем пропонуватимуть прості рішення, коли відбуватиметься узурпація влади тими, хто не усвідомлює, що таке національна ідея і хто не орієнтується на пріоритети країни.

Вони по-більшовицькому прагнуть бути партією влади, створивши в парламенті моно-більшість.

Будуючи «державу у смартфоні», вони витіснятимуть справжні її атрибути і символи, руйнуючи те, що ми втілювали останні 5 років. Наше завдання – цього не допустити і захистити нашу державу на шляху змін!

 

загрузка...