61831458 597130364112840 591543242927898624 nОстанні події зробили темою номер один під куполом Верховної Ради наступні вибори. Одна з озвучених причин дострокового припинення повноважень парламенту – втрата Радою довіри населення. З такою оцінкою діяльності частково погоджується Володимир Гройсман. Бо хоча в багатьох реформах народні депутати підтримували Уряд, інші зміни, як до прикладу пенсійна чи судова реформи, відверто затягувалися. А з 35-ти законопроектів, визначених Урядом, як пріоритетні для розвитку економіки, народні депутати за рік проголосували лише кілька

«І тепер постало питання – а що далі?», –запитує Прем’єр-міністр і відразу ж відповідає,– «Ми маємо змінити систему ухвалення рішень. Ми маємо бути швидкими, мобільними і максимально якісними. Не можна витрачати роки на один закон».

Перезавантаження справжнє, а не «для галочки»

Оновлення влади можна робити по-різному. Найпростіше – просто переобрати парламент. За старою виборчою системою, з існуючою системою, з розбалансованими гілками влади. Такий сценарій сміливо можна назвати псевдо-перезавантаженням. Адже за таких умов у владі залишиться дуже багато старих облич. А ті нові, які потраплять в систему будуть змушені працювати всю каденцію за старими правилами, з кулуарщиною та вкрай складною процедурою ухвалення рішень. Недаремно народна мудрість згадує про свіжий огірок, який потрапивши в розсіл із солоними, з часом обов’язково сам стане солоним. Тому, переконаний Володимир Гройсман, потрібно ухвалювати рішення, які забезпечать продуктивну роботу Верховної Ради, замість думати про партійні чи персональні інтереси:

«На мій погляд, не має значення, чи хтось залишиться за цими партами сидіти, або ні. Політичне життя не починається і не завершується українським парламентом. Політичне життя починається тоді коли ми маємо ідею, ми в неї віримо і за неї боремось. І тому, можливо, настав час провести серйозну дискусію, але дати можливість конкуренції на політичній арені країни - не консервувати систему».

Нові правила для нових облич

Прем’єр-міністрнаголошує – потрібно робити правильне перезавантаження – після зміни правил, підготувавши стримання і противаги у гілках влади, реформувавши процедури роботи самого парламенту, знявши депутатські недоторканність для наступної каденції. Тоді якісно нові люди, від нових партій зможуть оздоровити українську політику і прийти працювати в злагоджений ефективний механізм, який для них підготує нинішня Рада.

Сам Володимир Гройсман – представник нового покоління в державному управлінні. Вже в 28 років він очолив Вінницю, одразу ж збільшивши відсоток молодих фахівців у міськраді. Згодом він став наймолодшим Прем’єр-міністром в історії України. Вже зараз в секретаріатах міністерств, на митниці, в поліції працює чимало представників нової хвилі. Саме вони намагаються розбити в друзки стереотип про чиновника як бюрократа та хапугу. Тепер державний службовець – це молодий професіонал з якісною, часто західною освітою.

Львівський підприємець Артем Хмиз також долучився до нової команди. Головне бажання – щоб країна й надалі змінювалася на краще:

«Мені Гройсман імпонує як управлінець. Його діяльність в уряді за три останні роки стабілізувала економіку в країні, дала можливість розвитку бізнесу, зокрема що стосується іноземних інвестицій. Мені подобається така державницька політика».

Однак навіть нові політики не зможуть працювати ефективно за старими законами. Саме тому Прем’єр-міністр попросив парламент запровадити нові правила з думкою про вже про майбутній парламент. Адже такий підхід, коли рішення приймаються з думкою про майбутнє, а не свій наступний термін – єдиний правильний.

Втрачені можливості і стратегічні перспективи

Чого вже точно досягнути не вдалося – то це зміни виборчого законодавства. Новообраний Президент так поспішав розпустити Раду, що приніс у жертву відкриті списки. Порозуміння з Урядом Володимир Зеленський також не намагався знайти, запропонувавши міністрам піти у відставку.

Кабмін зволікати не став, попри солідні результати трирічної роботи. Йдеться і про проведені реформи, і про міцний золотовалютний запас, і про стабільні макроекономічні показники, зокрема курс гривні.

Зрештою, народ не обдуриш, тому як тільки Володимир Гройсман заявив про участь у виборах, рейтинг його партії почав стрімко рости, заввиграшки сягнувши трьох відсотків. Відтак 5-відсотковий бар’єр навряд чи стане перешкодою для «Української Стратегії» і є всі шанси, що розпочаті цим Урядом реформи (медична, децентралізація, НУШ та ін.) продовжуватимуться й після парламентських виборів.

загрузка...